Канада — третя після України та Росії країна за кількістю жителів з українським корінням. На сьогоднішній день кількість українців у загальній кількості населення Канади становить приблизно 4% і посідає сьоме місце у ТОПі національних меншин країни.
У вересні 2022 року своє українське походження підтвердили 1359655 осіб . Про це повідомив посол України в Канаді Юлія Ковальов . З них приблизно 350 тисяч осіб мають обох батьків-українців, понад 950 тисяч людей – одного з батьків.
Перші імміграційні пересування в Канаді почалися через прагнення українців позбутися величезних поборів, накладених Австро-Угорським урядом. Тоді як тут їх тоді не було взагалі. Тому українці селилися у віддалених глухих регіонах разом із сім’ями, утворюючи невеликі громади. Ініціатором масової міграції українців до Канади вважається доктор Йосип Олеськів , який стимулював та популяризував еміграцію до Канади із Західної України, а також Галичини та Буковини наприкінці 1890-х років.
Друга хвиля переселень, яку зняла історія, припадає на кінець першої світової війни.
На той час люди почали переходити від ведення аграрного господарства до міського життя, і масово переїжджати до промислових центрів, переважно Торонто і Монреаль. Нині вони, як і раніше, нараховують найбільшу кількість українців.
Третя хвиля еміграції викликана головним чином політичними мотивами і почалася наприкінці Другої світової війни. Переважно це репатріанти з англійської, американської, французької окупаційних зон.
Четверта хвиля – так звана ” заробітчанська ” – почалася в 1990-х роках. Її головні причини — економічні труднощі затяжного перехідного періоду в Україні.
Наразі вже можна позначити і п’яту хвилю, яка почалася після подій в Україні у 2013-2014 роках.
Про це не заведено згадувати, але в долі українських іммігрантів було далеко не все так райдужно, як це іноді подається.
Після вступу Великобританії до Першої світової війни майже 10000 українців було інтерновано та поміщено до канадських таборів. Справа в тому, що більшість інтернованих українців приїхали до Канади з Буковини та Галичини, які на той час належали Австро-Угорщині.
Вони в’їхали за австро-угорськими паспортами. Таким чином, з початком Першої світової війни вони були зараховані до Канади до категорії внутрішніх ворогів.
Абсурд полягав у тому, що українці, які перемістилися до Канади зовсім не від хорошого життя, не могли мати ніяких теплих почуттів до Австро-Угорщини. Українців було позбавлено власності та майна та відправлено до таборів. Українці, які приїхали до Канади з мріями про благополуччя та достаток, були позбавлені волі їм коштів до існування.
Більшість інтернованих українців працювали у промисловості та гірничодобувній галузі. Ішла війна, робочих рук не вистачало. Оплата їх праці була набагато нижчою за оплату праці найманих працівників.
Одним із важливих факторів, які залучають до країни численних переселенців з України є допомога та підтримка діаспори, зв’язки тут розвинені дуже сильно. У яке б місто ви не переїхали, ви знайдете співвітчизників, які допоможуть адаптуватися, вирішити побутові та серйозніші питання.
У країні лояльно ставляться до національних меншин, все врегульовано законодавчо — всі діаспори мають право зберігати свої культурні цінності, передавати нащадкам культурну спадщину та традиції.
Три середньозахідні провінції: Альберта, Саскачеван та Манітоба стали центром української культури. Українські переселенці стали бійцями за передовий мультикультуралізм.
На сьогоднішній день географія розселення така: основна частина українців зосереджена у східній частині: Онтаріо, Альберта, Манітоба, Квебек, міста Торонто, Едмонтон, Лейтбрідж , Монреаль.
Українці ведуть активне громадське життя: влаштовують фестивалі, паради, свої свята.